Редакция  Правила сайта Авторы  Проза  Поэзия  Критика  Другое Форум ТОП Комментарии Кандидаты Бездна Гостевая
Назар Шешуряк

ІМАГО

існує кілька способів вбити метелика, не пошкодивши тільце.

(перший київський текст. багато букв.)

Існує кілька способів вбити метелика, не пошкодивши тільце. Найзручніше — помістити комаху в морилку з хлороформом і дозволити отруйному випаровуванню знищити її нервову систему; також можна зробити жертві ін'єкцію оцту або спирту. Однак вдома не знайшлося нічого з перечисленого, тому Гертруді довелося піти грубішим шляхом: брати пінцет і ламати метелику грудку. Це був Daphnis nerii, надзвичайний красень, гість з Туреччини. Він залетів до продуктового магазину і сів на ящик з персиками просто перед Гертрудою. Незважаючи на літній вік, вона хвацько схопила метелика і, акуратно сховавши в долонях, віднесла додому.

Настрій після екзекуції був жахливий; щоб заспокоїти нерви, Гертруда витягнула з таємної шухлядки надпиту пляшку вермуту (подарунок Ернеста) і зробила кілька ковтків. Метелик відправився під скло, в компанію таких же жертв. Її колекція поки що мало чим вражала, але ж це тільки початок — Гертруда всерйоз захопилась ентомологією менше року тому.

Товариство ентомологів-любителів їй порадив знайомий продавець квітів. Воно налічувало дев’ятнадцять членів: в основному пенсіонери та домогосподарки; іноді збори відвідували схожі на лякливих білочок студенти, але тримались осторонь і на дружні чаювання та пікніки майже ніколи не приходили.

Головою від самого початку був Ернест — немолодий чоловік з великим пухким тілом, сивою борідкою і блідо-рожевими, майже білими яснами. Багато років тому він справді професійно займався ентомологією, навіть їздив у наукові експедиції, де здобув славу майстерного мисливця. Магічні знання, привезені звідти у подряпинах на тілі, допомагали йому контролювати як комах, так і людей. Коли Гертруда чула латинські імена особин, яких Ернесту довелось тримати в руках, в неї злегка піднімався тиск.

— Головне — розбудити в собі первісні інстинкти, — казав він Гертруді, хитро підморгуючи; та в свою чергу кокетливо посміхалася, але ілюзій не будувала: всім було відомо, що Ернест трахає симпатичного білявого студента, що іноді приходить на збори.

Достеменно невідомо, чому наукова кар’єра Ернеста закінчилась. До моменту створення товариства він вже встиг змінити кільканадцять місць роботи, і врешті став водієм дитячого трамвайчика: катав дошкільнят по алеях центрального парку під акомпанемент мелодій з радянських мультиків. Решта часу була повністю присвячена комахам.

— Desmoxytes purpurosea, — часто повторював Ернест уві сні. Гертруда, натомість, не бачила сновидінь вже кілька років — відколи вийшла на пенсію. Певний час вона ще й страждала від безсоння, однак ентомологія допомогла їй повернути міцний, хоч і безбарвний, сон.

Ентомологія взагалі благодатно впливає на людей — і члени товариства неодноразово це підтверджували. Спілкування з комахами допомагає побороти хронічні недуги і шкідливі звички; метелики лікують від депресії, а жуки — від неврозів та найрізноманітніших фобій. В середовищі ентомологів-любителів поширювались і напівміфічні історії: наприклад, про старигана, до якого після ночі на мурашнику повернулась чоловіча сила. Ернест не заперечував цілющої природи спілкування з комахами, але все ж просив не вірити всьому, що розповідають на ентомологічних виставках і конференціях.

Найдостовірнішу історію зцілення Гертруда почула від подруги по товариству Ельзи. Ельза жила з хворою дочкою Марією; внаслідок чи то родової травми, чи то спадкової хвороби (Гертруда так і не дізналась точно) Марія затрималась в розвитку: в свої тридцять три ледве вміла говорити, неохоче користувалась туалетом і панічно боялась яскравого світла; вона цілими днями сиділа вдома, гралася зі старими ляльками і розмазувала по своєму одягу слину та випорожнення. Однак відколи її мама почала займатися комахами, вона почала поправлятись — повільно, але впевнено.

«Їй дуже подобаються мої метелики», — казала Ельза.

Вона починала з мурашиних ферм, але пару років тому захопилася сімейством лускатокрилих. Все товариство ентомологів захоплено слідкувало за розвитком її останнього проекту: вона вирішила самостійно виростити у себе вдома близько сотні молочайних бражників (Hyles euphorbiae). У них надзвичайно красива, вкрита демонічними візерунками червоно-чорна гусінь. Ельза поселила личинок у два ящики з марлевими стінками і фанерним дном. Підгодівлею зайнялась Марія (потрібно було періодично міняти банки з травою, що вставлялись через отвори в дні, і підсаджувати личинок ближче до їжі). Спершу гусінь з'їдала небагато, але вже до середини строку кожна вимагала по пагону щодня. Марія ні на мить не покидала ящики; вона вивчила всі звичаї гусеничного мікросвіту і дала ім'я кожній личинці. Свого улюбленця вона назвала Джозефом і часто з ним розмовляла.

— Про що? — запитала Гертруда на одному із зібрань.

— Важко розібрати, — відповіла Ельза. — Думаю, про польоти. Про крила і доросле життя. Ми ніяк не можемо дочекатись, коли метелики нарешті вилупляться.

Товариство збиралося щотижня по п’ятницях ввечері у чотирнадцятій аудиторії місцевого ПТУ, а також кожної другої середи місяця вдома у когось із членів. Ельза завжди мала вражаючих домашніх комах, однак донедавна ніколи не запрошувала ентомологів до себе в гості — хвора дочка надто агресивно ставилася до незнайомців (всі добре пам’ятають історію з покусаним сантехніком). Проблема зникла, коли в їхньому домі поселились Hyles euphorbiae: Марія була настільки захоплена метеликами, що майже не помічала гостей.

Востаннє Гертруда навідала Ельзу взимку, після Різдва (на той час покоління бражників вже виросло і розлетілось). Жінки сиділи на кухні і обговорювали мурашині ферми; Марія ввійшла непомітно, стала перед Гертрудою і неприязно поглянула їй в очі. Чутки, що ходили про Марію останнім часом, виявилися правдою: вона справді виявилась вагітною. Гертруда кілька хвилин розглядала її пузо (приблизно шестимісячне), поки Марія не почала погрозливо хрипіти.

— Мабуть, тобі вже пора йти, — сказала Ельза і провела подругу до дверей.

Збори товариства ентомологів-любителів також влаштовувались на природі; найкраще це робити у квітні, коли комахи прокидаються. Під корою дерев та в гнилих пеньках можна знайти десятки найрізноманітніших жуків: сцидменіди, ксилофаги, верблюдки, кокцінеліди; рідше — красені-чорнотілки. В повітрі з’являються мухи, в траві — коники та інші прямокрилі.

Група ентомологів вирушала в ліс вранці і проводила там добу або й більше, виловлюючи цікаві екземпляри та скріплюючи дружбу алкоголем. З кожним разом такі виїзди ставали все цікавішими. Останнього разу, наприклад, було розпалено величезне вогнище, навколо якого всі і зібрались; дочекавшись півночі, Ернест відійшов у свою палатку і повернувся хвилин через десять, повністю оголений і обмазаний червоною фарбою. Слів пісні, яку він почав співати, ніхто не розумів, але це не завадило кожному схопити колективний екстаз і підвивати. Так ентомологи і провели кілька годин: Ернест співав мовою комах і бив у великий бубен, його підопічні роздягалися і танцювали навколо вогнища. Оголені тіла спліталися, а вогнище палало все яскравіше, підгодоване жертовними дарами: сачками, морилками та ентомологічними матрацами.

Поснули вони лише незадовго до світанку, просто на ледве прогрітій землі. Не лягла тільки Гертруда; все ще збуджена танцем життя, вона відійшла далі в ліс і слухала дерева, всередині яких мали би ховатися комахи. Її старече тіло було наповнене теплом і щастям, вона швидко дихала і дивилася у ще темне небо. І в той же момент, коли з горла Гертруди вирвався екстатичний крик, у своєму ліжку прокинулась Марія.

В той день Ельза не пішла в ліс — не захотіла залишати вагітну дочку саму. Вагітність загалом проходила нормально, хіба що зі сном були проблеми. От і в ту ніч Марія розплющила очі і більше не змогла заснути. Кілька хвилин вона лежала, погладжуючи живіт і груди; потім несподівано підвелася з ліжка, зробила кілька нечутних (що не розбудити матір) кроків до вхідних дверей і, навіть не одягнувшись, покинула квартиру.

Холодний тротуар незвично подразнював ступні; Марія широко посміхалась і йшла вниз по абсолютно безлюдній вулиці. Вона чітко відчула, що це станеться сьогодні.

Поки Гертруда порпалася у своїй сумці у пошуках залишків алкоголю, Марія впала на прохолодний тротуар і закричала від раптового болю внизу живота. Кров, що полилася з неї, була густою й теплою, з присмаком кориці — Марія встигла скуштувати пару крапель, поки метелики нарешті не прогризли собі шлях з її тіла. Розкинувши ноги, вона дозволила сотням бражників з крильцями кольору артеріальної крові вилетіти геть; деякий час вони кружляли навколо Марії і ніжно торкалися крилами її ніг та очей. Ельза відчула це крізь сон; вона кинулась до вікна і довго вдихала ранкове повітря, намагаючись вловити запах дочки. В Гертруди, що саме допивала горілку і спостерігала за світанком, закололо серце, однак та не звернула уваги. Інші члени товариства міцно спали і дивилися хижацькі сни про павуків. Як тільки сонце повністю вивалилось з-за ряду багатоповерхівок, метелики розлетілись в різні боки, синхронно рухаючи крилами.

Марія з розірваним лоном і здивованою посмішкою так і залишилась лежати посеред вулиці в калюжі крові, поки її не знайшли двірники. На похорон Гертруда не пішла.

Кілька днів західні райони міста були заповнені безліччю яскраво-червоних бражників. Вони залітали до квартир і в метро, виконували запаморочливі трюки в небі над людними площами, вкривали, ніби святкові квіти, пам’ятники і лінії електропередач. Невідомо звідки з’явились чутки, що крильця цих метеликів мають наркотичний ефект: пожувавши дві-три пари, можна добру годину висіти в невагомості і спостерігати за спіралями. Чутки дуже швидко підтвердились, і місто на деякий час накрила ентомофагічна ейфорія: школярі та пенсіонери ловили бражників і запихали їх до рота прямо на вулицях, після чого миттєво випадали з реальності, перетворюючись на м’які напівпритомні овочі. Дехто навіть намагався виростити персональну популяцію в домашніх умовах, але спроби провалились. Червоні бражники повністю зникли вже до травневих свят.

Через місяць Гертруді подзвонив Ернест і заявив, що покидає товариство. Пропонував зайняти місце керівника, але вона відмовилась, зіславшись на слабке здоров’я. Іншої кандидатури не знайшлося, і товариство, пробувши ще пару тижнів в анабіозі, офіційно саморозпустилося. Чотирнадцята аудиторія ПТУ перейшла гуртку юних таксидермістів.

07.12.2009
Читать комментарии (42)
Рейтинг Оценили
13 Андрій Момут, tripak, Три злостных флудера и редактор с бритвой в зубах, Савченко Ярослав, Нежальская, Гераскина Аня, Евгений Герман, Юля Шешуряк, Главный зануда Публикатора, Марина Левандович, Віталій Дерех, Spirtson, Д.Снегурович.

Вот проблема с этими творческими людьми: они всегда желают быть композиторами, художниками и писателями.
В результате производством труб большого диаметра занимаются бездарности. (с)Рома Воронежский

"Пииты - будьте хорошими людьми! Берегите лес и бумагу - пишите в сети!"

"Книги - это кино для умных"

"Автор умер - но критик всё ещё жив".

"Рукописи не горят - но, в основном, не тонут" (с)

КОММЕНТАРИИ
Три злостных флудера и редактор с бритвой в зубах
2009-12-07 15:57:36
Пример добротного текста, написанного, надо полагать, не после гранчака портвейна "за вдохновением" (читать - от балды), а посидев-поработав.
Если бы это была повесть или еще что-то объемистей, осилил бы вряд ли, а так - очень хорошо. В конце концов, на то он и малый жанр.
Несколько озадачил момент с корицей, кровью и дегустацией, но приятно удивили все эти ксилофаги и пестициды.
И - да. Плюс, естессно.
Назар Шешуряк
2009-12-07 16:16:01
)
дякую.
справді дуже довго сидів-працював: при написанні текстів в мені прокидається лютий, хворобливий педантизм.
Савченко Ярослав
2009-12-07 16:20:56
Конкретной критики не напишу. Так как в прозе разбираюсь ещё меньше чем в поэзии) момент разрыва живота Марии - уууу. чуть не кончил. отлично!!!)
Назар Шешуряк
2009-12-07 16:23:00
тут мені розумні люди в аську написали, що от якраз цей момент з народженням вийшов дещо передбачуваним. але я змінювати нічого не став - боюся розвалити і без того хиткий картковий будиночок.
дякую.
Юля Шешуряк
2009-12-07 17:56:39
да, да, трохи є
Гераскина Аня
2009-12-07 17:11:01
У мене ніколи не вистачить терплячки на деталі)
Назар Шешуряк
2009-12-07 17:14:58
а я не вмію придумувати сюжетні виверти, зав*язки-розв*язки і всяке таке. кожному своє, як було написано на воротах бухєнвальда )
Евгений Герман
2009-12-07 17:35:57
эпична драма!

хороший сильный текст
Назар Шешуряк
2009-12-07 17:39:24
феєрія!

дякую. але що, знову жодної критики в коментах не буде? хоч би якусь орфографічну помилку виловили, народ!
Евгений Герман
2009-12-07 17:48:03
Назар, я искал к чему пристать - не нашёл.
это не значит, что текст идеален - просто я (со своего места) не вижу недостатков.
Віталій Дерех
2009-12-08 13:53:57
критика. перше. не оцету а оцту:) друге далі буде. бо ше не дочитав))
Юля Шешуряк
2009-12-07 18:00:38
стівен кінг атдихає
Назар Шешуряк
2009-12-07 18:03:49
хе-хе, дякс.
але мені ще є, чого прагнути - задеру носа, коли почне відпочивати лоріга.
Вражек
2009-12-07 20:12:06
добре написаний текст
але чесно, я очікував (після прочитання кількох перших абзаців) більшого
вперше спіткнувся на тому, де мужик трахає білявого студента, не те щоб це штамп, але УЖЕ досить заїжджений викрутас.
весело підібрані імена
про метелики з лона - дуже очікувано. не зміг, до речі, уявити, як вони прогриззають плоть - у них же хоботки!
був момент, ломи я подумав: чи не стьоб це над файт клубом?))
спідкнувся там, де марія встигла спробувати свою кров - мені стало неприємно як читачу, не варто думаю уточнювати, що вона там встигла
речення про наркотичний ефект виглядає якось втомлено, чи що. а саме: "невідомо звідки", "наркотичний ефект", "висіти годину в невагомості"
ну і останній абзац...тут виникає питаня НАХУЯ? сорі, але я серйозно - ну ти ж уже закінчив, а потім... ще раз закінчив)
Назар Шешуряк
2009-12-07 20:17:43
кончіл два раза, хулє. взагалі, в тексті задумано три контрапункти: ритуал в лісі, народження і абзац про масову ентомофагію.
з рештою зауважень, в принципі, погоджуюсь.
дякую.
Евгений Герман
2009-12-07 21:44:41
я не согласен с пунктами:
пробовать кровь - я как прочел так и ахуел (в хорошем смысле слова). представил дурочку облизывающую пальцы - кул.
двойная концовка - тут оправдан и несёт смысловую нагрузку.
Вражек
2009-12-07 23:17:04
про кров я мав наувазі не роз.яснювати, що вона встигла її спробувати, бо і так зрозуміло. а (в хорошем смысле слова) дик це стопудово
ну а з кінцівками мб я і погарячкував. просто здалося, що інформація про долю товариства не потрібна тут
Назар Шешуряк
2009-12-07 23:40:02
оскільки текст все ж не про потомство марії, а про ентомологів в цілому (таким він, принаймні, був задуманий), то фінальні титри більш ніж виправдані.
але це, знову ж, авторське імхо проти читацького імхо: сперечатись немає сенсу.
Назар Шешуряк
2009-12-07 23:41:44
і ще одне. перепрошую за нескромність, але погодься: фінальна фраза крута.
Вражек
2009-12-08 08:34:17
про таксидермістів? погоджуюсь)
Главный зануда Публикатора
2009-12-08 10:03:06
Гертруді довелося піти грубішим шляхом - можливо "грубшим"?
звідти у царапинах на тілі - можливо "подряпинах"?
личинок у два ящика - можливо "два ящики"

сподобалось,
здається десь уже читав, текст недавній?
Назар Шешуряк
2009-12-08 14:00:00
свіжий, ще теплий.
дякую, зараз все виправлю.
Марина Левандович
2009-12-08 13:39:27
ха.тебя когда-то в школе будут изучать.
меня еще впечатлила одна фишка - твое вступление в группу в Контакте "Энтомология". для себя вынесла полезный вывод - если хочешь написать что-то действительно талантливое - нужно уточнять каждую деталь.
талантливо.очень понравилось.заинтересованно перечитывала с этого абзаца и до конца:
"В той день Ельза не пішла в ліс... "
Назар Шешуряк
2009-12-08 14:01:35
ентомологи - справді дуже цікаві у своїй їбанутості люди. їхні форуми - надзвичайно захоплююче чтиво.
дякую.
Віталій Дерех
2009-12-08 14:10:37
текст кльовезний. сподобався. але шоб не зазнався нарив тобі те, що я б поміняв.
лускатокрилих - по нашому буде лускокрилих, якщо я не помиляюся.
у два ящика - краще в два ящики
вимагала по пагіну - вимагала по пагОну
(всі добре пам’ятають історію з покусаним сантехніком) - це кльово. сюда поставив, бо мене вчора якраз вкусив за руку псих у інтернаті для розумово відсталих :) (я там по роботі був)
було розпалено величезне вогнище - краще написати розпалили вогнище. в цьому випадку тре активне дієслово.
з присмаком кориці - всі вже всюди цей присмак кориці тичуть. навіть я. Тре інакший придумати якийсь. бо чого саме кориці?

залітали до квартир і в маршрутки, - я б ліпше написав у автобуси. тут все відірване від асу. імена не наші. І маршрутки тут не дуже. вони явно вказують на місце й час.

Загалом ше по тексту - ентоомологія тут шось на зразок прохаськових фанатів біології які збирають досліджують трави, роблять гербарії.
закінчення в дусі архе дереша. про нафтизиновий бум і крапельників.
Віталій Дерех
2009-12-08 14:12:40
фанатів біології* - ботаніки мав на увазі.
Назар Шешуряк
2009-12-08 14:17:46
ок. міняю оцет, ящики, пагони і автобуси. присмак кориці - чесно, не знаю, як він там з*явився. мабуть, внаслідок божественного натхнення від балди. хай вже залишається.
прохасько - так, він на мене дуже вплинув і продовжує впливати. (а от порівняння з дерешом останнім часом означає шидше негатив.)
дякую.
Віталій Дерех
2009-12-08 14:23:33
знаєш, той кусок дерешевого архе, там де про крапельтників, то такий навіть нічого. так шо в цьому випадку негатив не порівняння, а те, що схожее було:)
Назар Шешуряк
2009-12-08 14:31:02
та я особисто нічого проти дереша не маю. "архе" - сильна книга, насправді.
Юля Шешуряк
2009-12-08 17:48:11
А вставлю вже традиційно свої 5, на улюблену тему :)

"розглядала її пузо (приблизно шестимісячне)" - якщо воно 6-місячне, то навряд чи сАме "пузо" - більш підійшло би слово "живіт", бо пузо - це щось таке велике, а в 6 міс живіт лише починає бути помітним оточенню.
Назар Шешуряк
2009-12-08 17:51:59
"живіт" - якось не звучить (
Юля Шешуряк
2009-12-08 17:48:40
Закінчення круте.
Spirtson
2009-12-09 10:14:51
Молодец, Назар - крепкий и полноценный рассказ у тебя вышел.
Особый респект - за работу над материалом (не один, наверное, час в Википедии просидел) и неторопливость изложения.
Несколько неясно здесь: "Гертруда, натомість, не бачила сновидінь вже кілька років — відколи вийшла на пенсію. Певний час вона ще й страждала від безсоння, однак ентомологія допомогла їй повернути міцний, хоч і безбарвний, сон." - из текста следует, что у Гертруды были проблемы со сном, но когда все-же ей удавалось поспать, то сновидений не случалось. В медицине же (насколько мне помнится) отсутствие сновидений является как раз признаком хорошего сна и спокойствия нервов. Надо этот момент уточнить.
Назар Шешуряк
2009-12-10 00:40:27
дякую.
сон без сновидінь - це, мммм, здорОво, але нудно. "міцний і безбарвний" же.
але це дрібниці.
Spirtson
2009-12-10 18:02:25
Просто в такому разі фраза "міцний, хоч і безбарвний, сон" виходить беглуздою - якщо міцний сон і повинен бути безбарвним, то ці поняття не можна протиставляти.
Д.Снегурович
2009-12-10 18:32:55
вышло очень хорошо.особенно концовка.
сама тема мне не очень нравится, но написано клево. где то с середины перестал думать о размере произведения)
Назар Шешуряк
2009-12-11 00:01:42
дякую, приємно чути. але що з темою не так? чим тобі комахи не вгодили?
Д.Снегурович
2009-12-11 08:08:58
да дело, наверное, не в комахах.
а в то неприятной мистике, которая окружала энтомологов. тут наверное просто дело вкуса.
неприятной оттого что чувствуется щас произойдет что-то жуткое ))
Назар Шешуряк
2009-12-13 15:31:39
>неприятной мистике, которая окружала энтомологов
>неприятной оттого что чувствуется щас произойдет что-то жуткое

оу, чудово. це означає, що я справився і виписав саме таку атмосферу, яку хотів.
Д.Снегурович
2009-12-13 15:56:14
если так то ваще хорошо вышло!
Владимир Крам
2009-12-11 10:39:50
Назар, сорри, за прямоту и субъективизм:
язык хорош, проработка\деталировка отличная, сюжет - школа, 8-9-ый класс.
Назар Шешуряк
2009-12-12 17:38:35
прийнято. виправдаюсь тим, що сюжет для мене - річ другорядна.
дякую.
Андрій Момут
2011-08-06 21:32:01
Заплюсовал текст.

Зарегистрируйтесь чтобы прокомментировать
 

Art magazine Проза

Сайт группировки СТАН Давление света

Веб-каталог «Культурна Україна»

Літературний клуб МАРУСЯ

Буквоид

Редакция       Реклама и сотрудничество
© Все права на произведения принадлежат их авторам.
© Nvc

Свадебные торты на заказ Киев