НЕВЧАСНІСТЬ

ХОЛОДНО

від дихання нічної вулиці

осінніми туманами

від хаосу думок

народженого з твоєї НЕВЧАСНОСТІ

ті ж самі очі

той же колір

з під знайомих вій

вже інший зміст

не можу дозволити собі

його впізнати

почути

прийняти

закреслити все

і жити ним

з тобою

ТОБОЮ

не можу

ховаю від себе твої натяки

і набираю інший номер телефону

тримаю в руках свої обіцянки

і вірю в їх невипадковість

закриваюсь від тебе словами

заспокоюючи власне сумління

а потім щось незримою радістю

кричить в мені

коли грієш мої долоні

ти вдивляєшся в картини

я вдивляюсь в ТЕБЕ

щоб напитись світлом твого споглядання

ніби в ньому сенс цієї миті

не знаючи в кого

питаю

навіщо

саме зараз

саме так

саме ти

приносиш свою НЕВЧАСНІСТЬ