Редакция  Правила сайта Авторы  Проза  Поэзия  Критика  Другое Форум ТОП Комментарии Кандидаты Бездна Гостевая
Ziggy Stardust

Сергій ЖАДАН. Інтерв'ю.

правила життя

Жадан, визнаймо, - найкраще, що траплялося з українською літературою за багато років. Ні, я не флюродрос, але хто крутіший за нього? Подервянський не вважає себе письменником, Андрухович за десяток років не написав нічого актуального, Іздрик у вічних запоях, Прохасько - чувак непублічний, тому сидить в своєму селі і нічим, крім літератури і ботаніки не цікавиться. Так що Жадан - наше всьо. Сподіваюсь, його прогнози справдяться і сучукрліт найближчим часом таки вилізе з тої сухої зморщеної пизди, в котрій знаходиться зараз. Деякі його думки модна почитати в моєму першому пості, нижче - свіже інтерв'ю для Високого Замку. - Н. Ш.

Я постійно мандрую. Люблю їздити, особливо Україною. Для мене це набагато цікавіше, ніж подорожувати Європою. Тут багато місць, про які навіть не здогадуєшся. Від’їжджаєш кілька кілометрів від міста - а там такі неймовірні речі! Скажімо, знайшов під Харковом, по дорозі на Дніпропетровськ, рештки української оборонної лінії, яку побудували у XVIII ст. Як тільки їх побачив – вирішив зробити там фестиваль. А потім дізнаюся, що вже запланований фестиваль “Fortмісія” з подібною концепцією. Ідеї плавають у повітрі. Хто перший їх озвучить - тому й приз. Я придумав ідею фестивалю, але не озвучив її вчасно... Та нічого, все одно щось організуємо на тих фортах. Фестивальний рух в Україні набирає обертів.

Без фанатизму ставлюсь до п’ятизіркових готелів чи авіаперельотів першим класом. Нормально користуюся громадським транспортом, загальними та плацкартними вагонами. Раніше для мене було нормою їздити без грошей, без квитків. Зараз менше піддаюсь такому екстріму, мабуть, тому, що став старшим, лінивішим. Для мене важливий не зовнішній комфорт, а внутрішній: почуття рівноваги, позитиву, відсутності напряжних моментів.

У публічній діяльності є щось комічне. Статус “публічний письменник” звучить смішно. Намагаюся уникати цього. Якщо ти письменник, тебе мають читати, а не фотографуватися з тобою. А фотографуватися можна з пам’ятниками, старими будинками... З живими людьми треба спілкуватися, письменників - читати, співаків - слухати. Але нормально ставлюся до таких виявів уваги. Коли мені було 17 років і я підходив до когось за автографом, мені було важливо, щоб мене не відштовхнули. Наприклад, коли до Харкова у 1992 році приїжджали “Брати Гадюкіни”, для мене і моїх друзів це було наче приїзд апостолів. Ми за ними два дні ходили... Страшно їх споїли, навіть концерт один зірвали... Це все нас так вразило, що ми навіть створили літературну групу, яку назвали “Червона Фіра” (за піснею “Братів...”). Це був справжній фанатизм. “Гадюкіни” - найкраще, що було в українській музиці.

Писання для мене – створення одного мегатексту, який розбивається на шматки. Щось трансформується у вірші, щось – у прозу. Пишу багато – і це моя свідома позиція. Це ніби один наскрізний текст.

В українській літературі процесу як такого нема. У нас слабке літературне середовище. Модні хвилі, тенденції у ньому фрагментарні. Час від часу з’являються всілякі штуки, які можна означити як тенденцію. Але вони швидко зникають.

Хочеться, щоб прийшла хвиля відвертості. Українській літературі потрібно, щоб після всього формалізму, крикливості, намагання звернути на себе увагу, з’явилася нарешті література, яка б з увагою ставилася до читача і героя. Літературі бракує героя, початок XXI ст. потребує нового, іншого героя. Він має зафіксуватися в літературі. Зараз українська проза у проміжному стані, вона ніби зависла. 90-ті вже закінчилися, але не всі це помітили. Триває дискурс кінця ХХ ст.: посттоталітарний, пострадянський. Продовжується гра в андеграунд, авангард чи постмодернізм, у протиставлення себе суспільству, поп-культурі. Але ж змінилося суспільство, статус літератури, читача. Письменники мають це відчути. Якщо ж ні, українська література далі існуватиме у вузькому сегменті, гетто, поза межі якого ніколи не вийде. Слід чекати якихось змін.

Треба добре писати. Ось і все. Є багато конкурсів, переможцям яких друкують книги. Конкурси поезій “Смолоскип”, “Гранослов”. З прозою - ще простіше. Є кілька видавництв, які із задоволенням надрукують цікавий рукопис: “Фоліо”, “Факт”, “Нора-Друк”... Є ще “Коронація слова”. Інша справа, що у нас не так багато цікавих молодих письменників, які вартісно пишуть. Молоді можуть ображатися скільки завгодно, говорити про якісь замовчування, корупцію, літературну мафію, що їх відпихають, не пускають до годівниці, але це дурниці. Видавництва зацікавлені у появі нових імен. Доводиться чути нарікання, що на літературних зустрічах постійно виступають одні й ті самі люди. Але це не від доброго життя, просто запрошувати немає кого. Тому вони готові підтримати молодого талановитого письменника.

У серпні виходить моя книга поезій. Це мій спільний проект із Ігорем Нещеретом. Мої поезії, його 50 фотографій. Презентуватиму книжку у Львові на Форумі видавців. Також пишу новий роман, який, сподіваюся, вийде наступного року.

До речі, про новий роман Жадана. Шматочок можна прочитати в недавній київській "Афіші", номер зі стюардесою на обкладинці. Там є великий матеріал, складений зі шматків ще невиданих книг українських письменників. Кавелдики майбутньої сучукрліт підтверджують найпесимістичніші прогнози: порадували тільки ті ж Прохасько з Жаданом, решта - жахлива посередність. Дереш продовжує скочуватись в сране гімно, оповідання новомодного Артема Чеха ледве дотягує до середньостатистичного публікаторського поста, шматок роману Стронговського - пафосна маячня і лютий безпросвітний піздєц. Про решту взагалі мовчу. Сучукрілт зараз нагадує мені хтиву блядь, що нажерлася дешевим шампанським і розляглася в сусідній кімнаті, гостинно розкинувши ноги. Кому, як не нам, друзі, її взяти? - Н. Ш.

Діскасс.

21.08.2009
Читать комментарии (0)
Рейтинг Оценили
1 Лойсо Пондохва.

Вот проблема с этими творческими людьми: они всегда желают быть композиторами, художниками и писателями.
В результате производством труб большого диаметра занимаются бездарности. (с)Рома Воронежский

"Пииты - будьте хорошими людьми! Берегите лес и бумагу - пишите в сети!"

"Книги - это кино для умных"

"Автор умер - но критик всё ещё жив".

"Рукописи не горят - но, в основном, не тонут" (с)

КОММЕНТАРИИ

Зарегистрируйтесь чтобы прокомментировать
 

Art magazine Проза

Сайт группировки СТАН Давление света

Веб-каталог «Культурна Україна»

Літературний клуб МАРУСЯ

Буквоид

Редакция       Реклама и сотрудничество
© Все права на произведения принадлежат их авторам.
© Nvc

Свадебные торты на заказ