Редакция  Правила сайта Авторы  Проза  Поэзия  Критика  Другое Форум ТОП Комментарии Кандидаты Бездна Гостевая
kateryna

життя?

Нитка тягнеться кудись розмотуючи клубок невідомості але розмотується впевнено немовби знаючи траєкторію немовби вже не раз пережила цей біль і почала звикати хоча не хоче цього та хіба має вибір вибір постає у хвилини слабкості чи піддатися і впасти остаточно долілиць чи витримати хвилю і піти і перемагає остання крапля сили що ще десь причаїлася і можливо чекала своєї місії але все надто швидко і часто змінюється і кожного разу вигадуєш нові методи вижити і віднаходиш ще не втрачені можливості піти далі і не затримуватися на непотрібній зупинці і навіть голову повернути назад надовго не можеш і не виходить навіть тому залишається рух вперед бо назад нізащо хоча в деякі моменти назад так би і поринув але лише за умови що на цей раз це буде назавжди а так то ні бо знову доведеться починати все спочатку тому ідеш вперед сподіваючись чогось нового але з притаєною підсвідомою чи може навіть і ледь свідомою що лежить на поверхні тонкою плівкою надією на реінкарнацію казкових пазлів минулого і їхню нереалістичну трансформацію актуалізацію реалізацію але потім знову кусаєш себе і колеш до крові думки в свідомості і до безтямного усвідомлення неможливості і потреби заради себе самої перестати цю меланхолію бо краще не буде принаймні зараз точно лише колись як завжди колись буде і це колись чомусь лише на рівні мрій існує і не може наважитися перетнути прірву і знову увірватися в моє спокійне хоча зовсім майже не нудне існування і залишається чекання яке одночасно намагається переконати себе у потребі продуктивного існування бо миті неповторні тобто не повторяються і робиш все для того аби потім якомога менше жалкувати за втраченим часом і от так і живеш на перехресті минулого і майбутнього чи то спогадів і сподівань чи то минулої казки чи болю і рожевих чи хоча б сіро-рожевих мрій і теперішнє тікає через власні пальці і не можеш втримати його своїми бажаннями бо вони самі наввипередки женуться до кращого до нездійсненного і так і не зупиняться а ж якраз найбільше і хочеться знову зупинитися і відчути солодко-гіркий смак життя бо саме тоді і насправді існуєш і відчуваєш власний подих і стукіт серця бо воно відбиває ритм життя життя поза тобою і щонайтремтливіше життя в тобі і саме ці миті варті всього життя всіх сподівань чекань сумнівів роздумів злості і суму

12.05.2009
Читать комментарии (2)
Рейтинг Оценили
0

Вот проблема с этими творческими людьми: они всегда желают быть композиторами, художниками и писателями.
В результате производством труб большого диаметра занимаются бездарности. (с)Рома Воронежский

"Пииты - будьте хорошими людьми! Берегите лес и бумагу - пишите в сети!"

"Книги - это кино для умных"

"Автор умер - но критик всё ещё жив".

"Рукописи не горят - но, в основном, не тонут" (с)

КОММЕНТАРИИ
Назар Шешуряк
2009-05-14 22:04:35
розділові знаки блджад невже так важко проставити розділові знаки або хоча би відбити ентером місця з найдовшими паузами інакше читати неможливо текст перетворюється на монотонний шум я наприклад неосилив
kateryna
2009-05-15 12:06:17
чесно кажучи, я підозрювала таку реакцію, але писала за ходом думки і просто "забила" на будь-яку пунктуацію... перепрошую і старатимуся надалі такого не робити (хоча часто таке роблю і люблю))).

Зарегистрируйтесь чтобы прокомментировать
 

Art magazine Проза

Сайт группировки СТАН Давление света

Веб-каталог «Культурна Україна»

Літературний клуб МАРУСЯ

Буквоид

Редакция       Реклама и сотрудничество
© Все права на произведения принадлежат их авторам.
© Nvc

Свадебные торты на заказ Киев