Редакция  Правила сайта Авторы  Проза  Поэзия  Критика  Другое Форум ТОП Комментарии Кандидаты Бездна Гостевая
Варфоломеєв Іван
Смотреть инфо »
Проза Поэзия Другое Форум Бездна

Згадки сивого колеги з приводу 20-ліття усиновлення

відгукнувся на конкурс літературних робіт, що мали за мету боротьбу з наркоманією. я особисто ні з одним не зустрічався, а ле переконаний: вони - толкові люди, попри свою залежність. трохи звернув від прямї теми конкурсу і вийшло, шо вийшло.

Мене і його єднала

Така собі розмовна ситуація.

(Та тільки й того).

Між нами конало

Сумне існування дороги,

Що в пропасть вела.

І тяжко було казати:

“Ти – не брат мені, а я хтів брата”.

А чути ще важче:

“Коли вмираєш – без братів краще”.

Спопелілі його історії

Віддавали махорки запахом,

Хоч, насправді, то так здавалось.

Без ілюзій, без алегорії

Вуха по вінця налялись

Тим переспівом.

На шматках політилену

Він казав, що кохав Мадлен, хоч зберіг Єлену.

А ще – що, як не було мене,

Раз по раз присягав клену

(Єдиному в тім дворі),

Що кине і все мине,

І все на свої місця падало з посвистом.

Такі слова він говорив тоді,

Такі думки присвячував моїй увазі,

Здригаючись в конвульсіях,

В епілептичній піні, спразі

По зачарованій біді.

Повідав про невидимі світи,

Про звуки міста – шум галюцинацій.

То перемовини вздовж лівої зіниці,

Завбільш, як дві правиці – інтонацій

Оті недоспані кроти.

І він мовчав, мовчав,

За нього промовляли

Різки судини на потьмареній сітківці –

Ціна заграв на фотоплівці гашишу.

Я несміливо щось хотів йому казати,

Та він крізь сон випалював: “Мовчи!

Вони мовчать. Ми будем теж мовчати.

Ніхто їм кат. Вони самі собі кати.”

Він був писемний, бо утік з “пріюта”

Аж у шістнадцять. До тих пір

Ще перечитував Гамсунга Кнута,

Ходив у тир, бо мав чудовий зір.

Я нишком ліз в його просту торбину

І ще з конвертів духу набирав.

А вже читав – від смерті до загину:

Він теж – людина. Він колись кохав.

Його щоденник(як? – у наркомана? –

Він три четвертих у безпам’ятстві лежав),

Так-так – щоденник – особиста рана:

Я мав сміливість – злодієм ставав:

Він познайомився із нею в дев’ятнадцять.

Тоді – лиш ширка, далі – аж ніяк.

Розраджував повалену безсиллям,

Вкладаючи на свій іще гамак.

“Отак” – казав. У собі німо квилив:

Гангрена не приховує атак.

Їй ноги босі струпами покрило.

“Я не відступлю всеодно.Хай буде так.”

Коли вставав, я прудко обертався

І кліпав безневинністю очей.

“Ти не питався. Що тобі до моїх речей?”

Але це так – він вже не відав злоби.

Сумні хвороби правили гопак.

Він говорив, хоч і не було згоди,

Бо не очікуавав на знак.

Мною розпочате, доводив до кінця,

Кидаючи газети у вогонь:

“Вона мене вітала...

Самим лиш порухом бентежних скронь.

Таки вітала трохи менше року,

Заповідала серце навіки,

А ще – сестричку рідну, одиноку,

За кроком крок – адресу, номерки.

Мадлен пішла, не бачивши Єлени,

Мадлен пішла і скоро піду я.

З тих пір печуть мені у саме серце клени,

Як той, що – он, одягнутий в рам’я.

І не питай мене про “хтів би повернути”:

Чи хтів чи як – тепер не важить слів.

Мені уже давно пора “заснути”,

От тільки знати б, що її хоч хтось зігрів.

Знати б, що вона піде по іншій...

Що колись із голубих очей

Будуть не одні безформні ніші,

Буде не один лиш в думці клей.

Може... я тобі, хай, – традиційно

Лишу щось на кшталт координат.

Вибачай, що так вже претензійно:

Не до церемоній, чи дебат.”

Що мені було іще казати

Серед тихих безмірів кімнат.

Без братів, мабуть, найкраще помирати...

Та я таки мовив: “Брат...”

Вислови і марення побіжні –

Мало хто так вистраждав життя:

Три найдовші абстинентські тижні

Схолодили шал серцебиття.

***

Блакитний сплеск і постріли коронні,

Тендітним ніжкам – ковані вітри.

До чого ж принципові, строгі скроні,

До чого ж незабутні двадцять три.

11 квітня 2008

14.05.2008
Читать комментарии (8)
Рейтинг Оценили
0

Вот проблема с этими творческими людьми: они всегда желают быть композиторами, художниками и писателями.
В результате производством труб большого диаметра занимаются бездарности. (с)Рома Воронежский

"Пииты - будьте хорошими людьми! Берегите лес и бумагу - пишите в сети!"

"Книги - это кино для умных"

"Автор умер - но критик всё ещё жив".

"Рукописи не горят - но, в основном, не тонут" (с)

КОММЕНТАРИИ
Е.<a href="http://publicator.org.ua/pub/egermann/">Герман</a
2008-05-14 15:02:55
игра смыслов, легкость и интрига текста. где это все? почему сразу понятно о чем текст и чем он закончится? почему ВЕСЬ текст можно заменить жызненной фразой - "как страшно жить?" . наверное потому что, мы не доросли еще до вершин сознания автора. ушел расти - работать над собой.
Санина Аня
2008-05-14 15:42:56
Герман - ну не ерничай. без последних фраз - правильный каммент. хотя в сабже (про предсказуемость) автор упомянул - это на конкурс писалось, что его в какой-то мере оправдывает.
kron
2008-05-14 17:29:45
Шановна Україно. я знаю, шо ви зовсім не винні. але надішліть якогось камента або творєніє, бо я вже годину надіюсь на когось дочекатись і все марно. скоро всохну і вимикну компа.претензія: майже нічого не почув про текс, крім того, що він занядто понятний(Аня дякую за підтримку). хочеця ше шось, якшо така буде ласка найшанованішої колегії пуба.
Харитон Максимович
2008-05-14 18:12:15
Тема понятна и не стоит выговаривать ее в лоб. Слишком затянуто - и на одной ноте, без развития. Ритм часто сбивается, читаешь - спотыкаешься.
Но местами - просто супер! Образность у автора отменная! Нужно писать дальше и точно будет лучше.
kron
2008-05-15 10:48:56
люблю какофонію. дякую.
kron
2008-05-15 14:31:30
Я тут перечитував і хотів сказати окремо Харитону Максимовичу: я й сам (сам автор)прочитав приблизно разів з десять, поки виробив остаточний ритм декламування. але чи не ставились ви до перепаду розміра, як до зміни настрою, картини, фонуі т. д? крім того решті: скажіть хоча б чи цкава поемка, бо я з каментів ше до кінця не вїхав(може й і тугодум, а все ж)...
Харитон Максимович
2008-05-15 18:07:22
Цікава)
Spirtson
2008-05-17 09:57:49
Spirtson
цікава частково, бо забагато зайвого. а віршик в кінці пречудовий

Зарегистрируйтесь чтобы прокомментировать
 

Art magazine Проза

Сайт группировки СТАН Давление света

Веб-каталог «Культурна Україна»

Літературний клуб МАРУСЯ

Буквоид

Редакция       Реклама и сотрудничество
© Все права на произведения принадлежат их авторам.
© Nvc

Свадебные торты на заказ Киев