|
 |
 |
|
|
|
|
|
Запах чужого затишкув гостях харашо, а дома всьо же луччє... Я так люблю запах чужого затишку з домішками безладу. Може, з бруднуватими шторами і розбитою лампочкою. Може, з позначками зросту на шпалерах і мертвими хом"яками під диваном (рибками в акваріумі) (тарганами на кухні) Запах чужого затишку - це їхні стоптані капці з грибком усередині, це їхні вологі рушники, це їхні слизькі на дотик виделки, і затерті кнопки пульту від телевізора. Це може бути навіть запах манної каші, приготованої для дитини чи лежачого хворого діда, і запах їх сечі, замаскований запахом ліків. ...запах на запаху... Це так добре і так до огиди приємно, що хочеться піти проблюватися і помити голову, і більше ніколи не ходити в гості.
|
|
Вот проблема с этими творческими людьми: они всегда желают быть композиторами, художниками и писателями.
"Пииты - будьте хорошими людьми! Берегите лес и бумагу - пишите в сети!"
"Книги - это кино для умных"
"Автор умер - но критик всё ещё жив".
"Рукописи не горят - но, в основном, не тонут" (с) |
|
КОММЕНТАРИИ
Тот случай, когда омерзительное нравится.
yuriymaj
ДА
да...Запах ЧУЖОГО затишку тут явно відчутний...
Зарегистрируйтесь чтобы прокомментировать
|
2007-12-02 13:11:03