|
 |
 |
|
|
|
|
|
Біле/синєщось зимове Ніч була білою – дзвонила Альбіна, падав сніг, і ти мене любив. Рештки світла повзли по стінах, ми були разом уже дві доби. Ранок був синім – плакали сутінки, знову сніг і незряче вікно. Шкіра, стривожена твоєю присутністю, на смак була, як молдавське вино. Ти, мій білявий далекий суджений, ти під цим снігом навіки змок. І пролунав десь над нашою дружбою такий невчасний Альбіни дзвінок. Враз посиніли очі і стіни, зорі і тіні, ти ж просто зник. Все ж таки – білі – шкіра, Альбіна, ніч, поцілунки, хмари і сни.
|
|
Вот проблема с этими творческими людьми: они всегда желают быть композиторами, художниками и писателями.
"Пииты - будьте хорошими людьми! Берегите лес и бумагу - пишите в сети!"
"Книги - это кино для умных"
"Автор умер - но критик всё ещё жив".
"Рукописи не горят - но, в основном, не тонут" (с) |
|
КОММЕНТАРИИ
Смерть i трохи сексу. Випити, зiтхнути, загризти чужими амбiцiями.
гратулюю - знайшов у цих текстах є те, що характерно для мене є клас-с-с-но !
Зарегистрируйтесь чтобы прокомментировать
|
2007-12-02 13:09:56