|
 |
 |
|
|
|
|
|
МойвічМойвіч виходить на стежку війни Із південно-західної сторони Кальвадос і томик Жене Хуй хто його прожене Почистив зуби впердолив дитину Він перший такий на родину Скальпи на шиї дзвенять На переправі дітей не мінять! Вітер холодний зусібіч віє Мойвіч в пизді її руки гріє Різав ножем знущався над дівою І пішов далі: лівою, лівою Лівою йде кліпає оком Є ще дівчИна якій одиноко Бачиш на сонці церква горить Спробуй із нею заговорить Мати вимолює поверніть сина Той що зі сперми а не зі слини Мойвіч притоплює в річці котів Потім він скаже що не хотів Стукає серце набоїв немає Смерть це єдине що тебе тримає Діти вертаються з водопою Смерть це те що завжди з тобою
|
|
Вот проблема с этими творческими людьми: они всегда желают быть композиторами, художниками и писателями.
"Пииты - будьте хорошими людьми! Берегите лес и бумагу - пишите в сети!"
"Книги - это кино для умных"
"Автор умер - но критик всё ещё жив".
"Рукописи не горят - но, в основном, не тонут" (с) |
|
