|
 |
 |
|
|
|
|
|
нов фьюче, бронов фьюче форева садок вишневий і блокпост колись хати, раніше, не зараз, і лінія розмежування як лінія життя на твоїй долоні зі шрамом від опіку недопалком рівно посередині ти ж пам'ятаєш як це боліло колись, раніше, не зараз, зліва хрущі справа хрущі вже інші ти обираєш лівий берег ріки коли дивишся в приціл з правого ти ложив обирати та звалу нема майбутнього нема минулого ще не придумали ти захищаєш всі на світі хати і мати хоче научати але чого можеш навчитись ти ти і так знаєш всі мати і розрізняєш калібр міномету на звук хрущі над вишнями гудуть
|
|
Вот проблема с этими творческими людьми: они всегда желают быть композиторами, художниками и писателями.
"Пииты - будьте хорошими людьми! Берегите лес и бумагу - пишите в сети!"
"Книги - это кино для умных"
"Автор умер - но критик всё ещё жив".
"Рукописи не горят - но, в основном, не тонут" (с) |
|
