Редакция  Правила сайта Авторы  Проза  Поэзия  Критика  Другое Форум ТОП Комментарии Кандидаты Бездна Гостевая
Лука Жолудь

бананове м"ясо

Ммм…. Який смачний цей банан. Ніколи подібного не їв. Фруктове м'ясо.

Так думав Джо, сидячи другий день у готельній кімнаті. Дивився за вікно. В будинку навпроти світилось. Там офіс. В офісах рано прокидаються і пізно лягають спати. Довго про щось радяться і тримають пляшку дорого мартіні в шухляді на замок на випадок критичних емоційних моментів. Джо написав резюме шефові саме цього офісу. Тому було так важливо не прогавити момент, коли він буде його читати.

Останнім часом язик Джо став дуже чутливим на солодке. І зараз цей банан заставляє зосередитись на собі. Джо уявив людину, що зірвала його. Напевно, в неї теплі і красиві руки, а ще великі груди, і дитина прив’язана до спини. Точно, це вона. Деколи ти просто знаєш, без доказів. Деколи саме це знання найцінніше. Те, що приходить нізвідки, що проливається у тобі радістю контакту з чимось, що не можна пояснити. Це був лише початок в’язки. Джо взяв другий банан. І думки про неї лише посилилися. Глибокі темні очі і білі зуби. Вона пахне тутешніми приправами. Вона точно не їсть м’яса – для цього вона надто бідна і там надто жарко, щоб хотіти їсти. Під правим вухом на шиї у неї велика родинна пляма – батьки вважали її щасливим дитям, благословенним. Хоч, думав Джо, то всі благословенні. Але про це ще потрібно подумати. А зараз хочеться думати лише про неї. У двох кімнатах офісу світилося, але було пусто, в третій всі сиділи з погорбленими спинами і про щось радились.

«Як неекономно вони поводяться зі світлом, коли вона мусить все робити за дня». Хоч і в цьому є переваги. Ввечері вона може співати своєму найменшому колискові. В неї не найкращий голос, - розмірковував Джо, починаючи третій банан. На всіх цих телевізійних шоу співають краще. Але чого саме її голос він чує? І здається, запам’ятає назавжди. Ніби в гортань поклали дзвіночки. І коли повітря виходить, щось дзвенить. Навіть коли вона фальшивить, голос дзвенить. Від цього дитятко сміється, воно пізнає мелодію. Там, звідки дитя, всі знають цю мелодію. Хоч слова кожного разу інші. Слова залежать від твого настрою, від тобою прожитого дня.

Телефон в кімнаті Джо задзвонив, на це потрібно було трохи часу, щоб відірватися від бананової мелодії у вухах.

- Алло?

- Джон Трпанович?

- Так, - Джо озирається до вікна і бачить як у першій кімнаті хтось розмовляє по телефону.

- Це з фірми Н., ми переглянули ваше резюме…

- Так. (а вона зникла, її голос, шкіра, родима пляма, її маленький син. Так, син. Бо такі речі теж відчуваєш. І Джо хотілось, щоб голос чоловіка навпроти скоріше скінчив. Джо не перебивав. Джо слухав). Так.

- Ми зателефонуємо вам пізніше.

- Я вам не підходжу?

- Ні-ні, що ви. Не наражайте мене на скандал. Я дуже боюсь відмов. Дозвольте вам сказати, що ми вам зателефонуєм пізніше.

- Добре.

Джо бачив як чоловік поклав трубку, і всі побігли його вітати. Хтось навіть витягнув пляшку того заспокійливого мартіні з шухляди. Вони плескали його по плечах, той чоловік, подумав Джо, дійсно більше підходить на посаду «Дзвонити і відмовляти», бо Джо би сказав просто ні і поклав би трубку.

Останній банан був найсолодший. Джо відчув як дотикається сукня до її тіла. З дешевого шовку, з хімічними додатками і сто процент привезена Червоним Хрестом. Але саме ця жінка. Така небездоганна була йому зараз рідніша від усіх. Він бачив як вона вперлась очима за горизонт. Вона ніколи не перетне його. Вона просто дивиться.

«Треба звідси їхати», - наостанок подумав Джо, несхвально мотаючи головою, коли в офісі навпроти знову всі сиділи за круглим столом, а у двох інших кімнатах світилося світло.

03.02.2016
Читать комментарии (2)
Рейтинг Оценили
0

Вот проблема с этими творческими людьми: они всегда желают быть композиторами, художниками и писателями.
В результате производством труб большого диаметра занимаются бездарности. (с)Рома Воронежский

"Пииты - будьте хорошими людьми! Берегите лес и бумагу - пишите в сети!"

"Книги - это кино для умных"

"Автор умер - но критик всё ещё жив".

"Рукописи не горят - но, в основном, не тонут" (с)

КОММЕНТАРИИ
Евгений Герман
2016-02-08 17:44:59
что-то есть. перечитаю коли буде час
Главный зануда Публикатора
2016-02-17 12:02:51
в шухляді на замок - возможно " в шухляді на замку", хотя по большому счету (ИМХО) не важно на замку этот ящик или нет
я бы еще посмотрел чем заменить - сто процент привезена и несхвально - тяжеловесно звучит.
в целом гуд, для плюса чуток не хватило (может как-раз этой плавности и мелодики речи), но практически рядом

Зарегистрируйтесь чтобы прокомментировать
 

Art magazine Проза

Сайт группировки СТАН Давление света

Веб-каталог «Культурна Україна»

Літературний клуб МАРУСЯ

Буквоид

Редакция       Реклама и сотрудничество
© Все права на произведения принадлежат их авторам.
© Nvc

Свадебные торты на заказ Киев