Редакция  Правила сайта Авторы  Проза  Поэзия  Критика  Другое Форум ТОП Комментарии Кандидаты Бездна Гостевая
Лука Жолудь

пікуйці з острова Гемін

Острів Гемін посеред Великого Океану стояв як сирота. Не знати звідки там поселились пікуйці, і вважали острів своїм, час від часу здійснюючи вилазки у пошуках чужинців, але нікого не знаходили. Вождь пікуйців – Ткук носив безрукавку з лілій і вважав себе найкрасивішим, навіть серед своїх 7 жінок. У тижні сім днів, у Ткука сім ревнивих дружин, кожна пишалась одним своїм днем, коли в неї був вождь. Між собою жінки сперечалися, котра з них була першою, хто справжня матір острова, і коли від їхніх розмов у палаці вже не було місця ні для кого, Ткук пішов з дому на острові Гемін посеред Великого Океану.

Тоді дружини зібрались у загальній королівській залі на нараду, вирішили помститись Ткуку за образу завдану їм та сімом дням тижня, вони зчинили такий ґвалт, крик, піск, від якого посеред залу просто з землі утворилась синя яма, а звідти вилізло маленьке чудовисько. Воно швидко росло і набирало сил, жінки розказували щодня йому, кого йому потрібно з'їсти першим, так що чудовиську Ткук ввижався на кожному кроці і будь-хто міг стати першою жертвою. У чудовиська всього було по сім – голів, рук, ніг, язиків. Найбільша біда в тому, що з підліткового віку (а він у всіх переломний) Чудовисько безперестанку говорив – про все, що чув від жінок, секрети жителів острова-пікуйців, а врешті-решт і про самого Ткука, який, як тепер усім стало відомо, попросту закохався у Водяну Лілію. Вона німа, майже прозора така тонка й гладка та ще й вив’язувала йому найкрасивіші жилети, що облипали те місце, де мав бути торс. Ткук дивився у гладь озера і не міг надивитися на себе. Він відрікся племені і залишився з Водяною Лілією.

Чудовисько розросталось і не спинялось, він багато сидів, бо стояти таким важко, і сині сіднички його займали третину острова Гемін, що посеред Великого Океану. Тому сидіти треба було завжди в одному місці, інакше розтовчеш усі пальми, але йому не подобалося бути постійно в одному і тому ж місці, Чудовисько любив дивитись за обрій і мріяти про Великий Океан. Його сім язиків ще загрозливо нависали над пікуйцями і від його розповідей, вони незворотньо посіріли. Чудовисько впав у обійми депресії. І перестав говорити. Більше тижня він не сказав ні слова, але пікуйці продовжували сіріти, прокручуючи у головах всі правди-неправди. На біл-бордах острова, зроблених з листя пальми і деревяного клею, потемнів портрет Ткука, а під фото викладено з жучків «Розшукується». Та нікого більше так не розшукували як не розшукували Ткука.

А сім дружин не сіріли, сім дружин чорніли, обливали брудом одна другу, не зауваживши навіть як Чудовисько прийшов до них одягнутий в костюм, немов на свято чи до ресторану. Чудовисько гепнувся посеред палацу, що займав іншу третину Острова, Чудовисько загорнув шию білою хусткою, щоб не забруднитися, взяв сім виделок і по черзі з'їв усіх праматерів острова Гемін. Червоною ниткою простяглась тиша по острову, що аж почулись вдалині хлюпання Ткука, пікуйців притиснуло до землі мовчання. Шкрябати нігтем по землі, шкрябати що є сил, зашкрябати тишу, що погрожує з"їсти маленького пікуйця.

Сім лиховісних жінок у шлунку Чудовиська після хвилини мовчання продовжили репетувати. Може, цим і пояснюється ненависна відрижка –сварились, рвали волосся на голові своїх суперниць,так що згодом Чудовисько разом з відрижкою випльовував зі себе і волосяні катульки, але все рідше і рідше, - у лихих жінок завжди негусте волосся і, зрештою, воно все колись вилізе. Коли почався цілком природній процес окислення семи дружин, останні не на жарт розізлились: молотили стінки шлунка з такою силою, що Чудовисько зрештою не змогло ходити, а просто лежало на боку, його сильно болів живіт. Та шлункові соки робили своє, покривали чорне жіноче м'ясо, трохи гірке, потім з'явились ворсини, які кожну з сімох дружин розрубали ще на сім, разом сорок дев'ять. І процес травлення пішов за інструкцією з підручника по біології. А потім Чудовисько став на ноги як немовля вперше стає на рівні ноги, хитаючись, розбігся, як бігають діти - перевальцем і плюхнувся у Великий Океан, щоб стати великою рибою.

Посірілі пікуйці на ноги так і не стали, прикипіли носом до землі та щось цілими днями шкрябали. А Ткук з Водяною Лілією народили нове плем’я – водянистих пікуйців, - зачинались вони у воді, росли на листках а потім ходили на двох лапах, на інших двох мали плавники. Одна половина тіла у водянистого пікуйчика мала зябра, а інша легені. І пікуйці водянисті ніколи не шукали чужинців, щоправда деколи, коли вони блукали островом Гемін натикались на сірих істот, які розповідали, що риють каналізацію.

25.02.2014
Читать комментарии (1)
Рейтинг Оценили
0

Вот проблема с этими творческими людьми: они всегда желают быть композиторами, художниками и писателями.
В результате производством труб большого диаметра занимаются бездарности. (с)Рома Воронежский

"Пииты - будьте хорошими людьми! Берегите лес и бумагу - пишите в сети!"

"Книги - это кино для умных"

"Автор умер - но критик всё ещё жив".

"Рукописи не горят - но, в основном, не тонут" (с)

КОММЕНТАРИИ
Евгений Герман
2014-02-25 14:09:10
на главную. годный текст

Зарегистрируйтесь чтобы прокомментировать
 

Art magazine Проза

Сайт группировки СТАН Давление света

Веб-каталог «Культурна Україна»

Літературний клуб МАРУСЯ

Буквоид

Редакция       Реклама и сотрудничество
© Все права на произведения принадлежат их авторам.
© Nvc

Свадебные торты на заказ