![]() |
|
|
|
нурофен (аритмічне)ранок зустрів мене горобцями підсліпуватими. скільки зі мною не бийся, як не лікуй мене я щоранку ось цими руками скафандр висушений прасуватиму, збираючись на планету зі стількома півкулями, скільки соснових голок на середньостатистичному дубі, скільки волосся на тілі після курсу доцетакселу. з ніжністю розправляю брижі скафандрові грубі, щоб потім їй показати себе свіжу й веселу. і кожного ранку я переконуюсь, що планета або обережна або що вона - порожнеча, в якій я хронічний гагарін. а потім всі думають, що я загинула, і я не доводжу їм протилежне, бо не встигаю. бо прокидаюся о третій ночі, сушу свій скафандр феном, бо не встигаю на свою планету, таку загадкову таку величну. і мій здоровий глузд нагадує біль, приглушений нурофеном. якимось таким нурофеном, що діє вічно
|
Вот проблема с этими творческими людьми: они всегда желают быть композиторами, художниками и писателями.
"Пииты - будьте хорошими людьми! Берегите лес и бумагу - пишите в сети!"
"Книги - это кино для умных"
"Автор умер - но критик всё ещё жив".
"Рукописи не горят - но, в основном, не тонут" (с) |
КОММЕНТАРИИ
тема - очень
Тяжеловато на восприятие, а читать интересно.
Заплюсовал текст.
просто охренеть
нармальна. а финал так реально доставил
ну, - за финал!
ой пасіба от пасіба)))
Заплюсовал текст.
перечитую вже третій день. вроді шопопало але чіпляє. стіх-макдональдз.
ти дивись акуратно читай, а то я вже собі тими чізбургерами печінку нафіг посадила.
а якщо серйозно, то мене багато сварили за стіхи. але то шо зараз написав ти - це мабуть найгірша і найобідніша характеристика моїх стіхів, яку я взагалі будь-коли чула.
обоже. я хотів написати шо стіх прекрасний а ти все неправильно поняла, осмоловська!
просто я понад усе боюся писати попсові вірші, які піпл хаває, але не більше. от чесно: боюся, як самого кошмарного ужасу. наприклад, мені лучче здохнути от прямо щас, на місці, ніж щодня писати такі стіхи-макдональдзи, які пише ось ця дєвушка http://vk.com/stefaniadanilova і збирати під ними тищі писклявих коментів від інших дєвушок, яким впадло читати бродського, бо собака слооожний, зате не впадло запихати в себе данілову, бо проста як хатній черевик. ну шось такє, надіюсь ти поняв
поняв, поняв. нурофен чудесен, я нечудесних стіхів не повторюю про себе шоб вивчити
:))))
я би даже плюсонув якби міг!
тобто - якщо всі мої стіхи як макдональдз, то я, мабуть, перестану писати, ібо нєфіг.
і да, якшо переставать писати через одну репліку стукала то це якось глупо
Заплюсовал текст.
Ганна, очень хорошо получилось
а вот сейчас у вас -как раз хотела про это написать, но не знала как и тут такое стихо. прямо по больному месту
ой, дякую!!!
Зарегистрируйтесь чтобы прокомментировать
|
2012-11-23 13:01:20