Зіпсовані

Живе у скляній коробці (без риб). Відміряє спокій.

Щоденно вгрузає в осінь хрестами міцних плечей.

У нього великі руки. І дуже широкі кроки.

Проте від свого безводдя нікуди він не втече.

Між другим і третім сонцем застряг. Заржавілим цвяхом

Зробив на моєму серці акваріумні тату.

Тепер тут плодяться риби й набридлі морські комахи,

Магнітять плавцями вени й впиваються в темноту.

"Спотвориш мене гуашшю?" - чіпляюсь до перехожих.

Вони у склянім безладді зникають. Мабуть, дарма

Зрізала волосся й шкіру. Він чимось на мене схожий.

Обох нас вже зіпсувала акваріумна зима.